Надумав мій татусь одружитися з цією панночкою, та ще й мене на весілля не кликати! Не на ту натрапили. І що вони тепер думають, мені начхати, щиро кажучи. Тому я так і вчудила, що б знали.
Ми з татом завжди були близькі. Не так, як з мамою, звичайно, але після розлучення батьків разів 3-4 на тиждень я була в гостях у тата.
Декілька років тому він зустрів жінку, Аліну. Ми з нею відразу порозумілися, і, коли тато зробив їй пропозицію, я була щиро рада. З неї вийшла б чудова мачуха, як мені здавалося.
І ось за кілька тижнів до весілля, коли я вже все необхідне купила – вбрання, туфлі, тато й Аліна заявляють, що їм треба зі мною поговорити.
Виявляється, вони планують провести весілля без дітей. Я була впевнена, що це стосується лише маленьких дітей, але, як виявилося, вони не хочуть запрошувати нікого віком до 18 років.
А мені на момент весілля все ще буде 17, і Аліна не збиралася робити виняток навіть для мене, майбутньої падчерки. Ну хіба це нормально?
Найсмішніше, що мені справді виповнювалося через кілька днів після їхнього весілля 18 років, але мені все одно не дозволили бути на весіллі.
І ось весілля у них було минулими вихідними, а після нього – мій день народження. Весь цей час я не розмовляла ні з татом, ні з Аліною. Моє 18-річчя ми відзначили з мамою, а вчора я виклала в соцмережі фотки з дня народження і підписала:
«Нарешті я доросла! Навіть рада, що тато та Аліна не пустили мене на весілля через вік, бо тільки тепер я реально почуваюся дорослою».
Що тут розпочалося! Вся сім’я (ну, хто на мене підписаний у соцмережі) почала завалювати обурливими повідомленнями тата з Аліною, ну а самі вони написали мені, що я мала егоїстка, тож вони мали рацію, не покликавши мене на свято.
А ви як гадаєте, хто в цій ситуації правий? Чи я справді вчинила нахабно і егоїстично, хоча я так не думаю.
Фото – авторське.