Все життя я була переконана в тому, що мій чоловік дуже надійний, адже багато років тому він витягнув мене з такої безвихідної ситуації, що просто словами не описати. В сімейному житті він теж виявився прекрасною людиною, тож я раділа, що маю поряд надійне плече.
Але нещодавно сталося таке, що важко пояснити, я просто відмовляюся вірити в те, що це правда, але чоловік сам все підтвердив, і тепер я просто не знаю, що робити. Переді мною дуже непростий вибір, я навіть не думала, що таке ще може статися в нашому житті.
Мій чоловік мені зраджує, у нього є інша жінка. Як взагалі таке можливе, після всього, що ми разом пережили? Зараз мені 53 роки, чоловікові 55, у шлюбі ми 30 років, у нас уже внуки є, а тут така приголомшлива новина. Ми ж чудово жили всі ці роки, я навіть не підозрювала, що він так легко може все перекреслити і знайти мені заміну.
Я просто не уявляю, що робити в такому випадку далі – наші діти дорослі, мають власні сім’ї, живуть окремо, я їм точно не потрібна. Не хочеться вірити, що найкращим виходом в нашому випадку є розлучення. З чоловіком у нас спільний будинок, спільне господарство, може, любові великої і немає, але за ці роки ми вже дуже звикли одне до одного. Як тепер, на старості років, розходитися і все ділити?
Живемо ми в селі, але останнім часом мій чоловік зачастив в райцентр, мені казав, що по справах, і я йому вірила. Мені б навіть в голову не прийшло, що він в такому віці любов собі знайшов, і до неї їздить. А перед святами я теж поїхала в місто, треба було продуктів купити, і випадково, на ринку я побачила свого чоловіка з тією жінкою. Вони купили продукти і попрямували в під’їзд, тоді я все і зрозуміла.
Коли він повернувся додому, я його прямо про все спитала, а він мені чесно в усьому зізнався – є інша, і він її любить. Підкреслив, що і вона його теж, не те, що я – ніколи не любила. Тут він правий, бо заміж за нього я вийшла швидше тому, що була в безвиході.
Я була молода, зустрічалася з іншим хлопцем, але той кинув мене, коли почув про те, що я дитину чекаю. А мій теперішній чоловік згодився мене швиденько заміж взяти, і дитину на себе записав, так що наш старший син досі не знає правди, бо батько до нього ставиться дуже добре.
Згодом у нас спільна дочка народилася, ми хату збудували, стали собі хазяйнувати як всі люди. Жили ми добре, ніколи не сварилися, от тільки я так і не змогла полюбити чоловіка такою любов’ю, як то в фільмах показують. Поважати – поважала, але покохати так і не змогла.
Головне, він ніколи не скаржився на життя, а тут, на старості років, він іншу собі знайшов. Я просто не знаю, що робити, бо такого я від нього точно не очікувала. Сам чоловік каже, що як я вирішу, так і буде. Якщо я не пробачу йому зради, то ми розлучимося, а якщо пробачу – житимемо далі.
Порадьте, що робити? Не думала я, що в 53 роки мене чекатиме таке випробування. Навіть якщо я йому пробачу, які гарантії, що він не буде ходити до неї? Як мені з цим жити?