Третій день лиш іноді визираю на зовнішній світ через вікно. А потім знову поринаю у свій стан розпачу. Не їм, не сплю, порожніх пляшок все більше. Сиджу на орендованій квартирі. Вдома сказав, що у відрядженні.
Вирішив написати, тільки не знаю, яку пораду хочу почути.
Прожили ми з Ольгою 16 років, із них 11 років у цивільному шлюбі, 5 років – у законному. Цивільний шлюб мене влаштовував, дружину – ні. Мене влаштовував через кілька причин, тим більше, мій бізнес був на межі, і я все записував на неї.
У нас двоє дітей: дочка 10 років і син 4 роки. Оля для мене найближча людина, якій я довіряв безмежно. Мої батьки пішли рано, я у них одна дитина. Жили ми з дружиною нормально, поїздки, відпустки, в особистому плані все добре було.
Єдине, що вона з патріархальної сім’ї і громадянський шлюб їй і її сім’ї не подобався. Були суперечки через це. І от через 11 років ми розписалися нарешті.
Матеріально ми родина забезпечена. Для Олі це другий шлюб, у мене – перший. Діти лише наші спільні. Вирішили ми зробити освіжаючий ремонт у квартирі. Ніколи не лазив по речах дружини, ні в телефон, ні десь інде, якось навіть потреби не було.
Знав, що в неї лежить коробка, де вона зберігає листи, листівки, шкільні і студентські фото, мої листи і записки та листи її першого кохання шкільного, інші свої всілякі дрібниці. Коробка стоїть на верхній полиці шафи. Шафу треба було розібрати.
Я знімав ту коробку і упустив випадково. Зібрав, усе поклав назад, але випала флешка. І стало мені цікаво. Подивився і все попливло перед очима. Благо, нікого вдома не було.
Подзвонив дружині, сказав, що їду терміново по роботі у відрядження. Боявся, що коли побачу дружину, то станеться щось не добре, та ще й при дітях.
На десятому році нашого спільного життя дружина їздила у відпустку до Туреччини з меншою дитиною і сім’єю старшого брата і з подругою. Я не зміг тоді поїхати через роботу, хоча зазвичай ми завжди їздили разом.
На флешці – фотографії і відео її роману з молодим турком, далі вона нібито через місяць їздила у відрядження, там і фотографії і відео з “відрядження” з цією ж людиною.
І що тепер робити? Життя розвалилося. Приїжджав друг, сказав, що вирішувати тільки мені, що у нього була схожа ситуація, він вирішив за краще пробачити і не помітити.
Але в нього це сталося, коли вони з дружиною були на межі розриву з його вини, а у нас наче було все рівно і щасливо, окрім питання про цивільний шлюб на той час. Невже вона не вважала мене своїм чоловіком?
Зараз все чудово. Мені Оля щодня говорить, як мене любить, як цінує сім’ю, дітей і мене. Вийшло, що все це ілюзія. Я навіть не уявляю, як іти додому. Виходить, у мене залишилися тільки робота і діти. І як його пливти далі це життя?
Фото – авторське.