Ми з чоловіком в суботу були запрошені на день народження до його сестри. Христину я не дуже люблю, і намагаюся з нею майже не зустрічатися, але цього разу у неї був ювілей, і мій чоловік сказав, що буде негарно, якщо ми не підемо. Ми поставили в конверт 2 тисячі гривень, купили квіти і пішли.
Оскільки ми знали, що іменинниця має маленького сина, вирішили з чоловіком зробити йому приємно і купити подарунок. До того ж, мій чоловік – хресний батько Артемка. Зайшли в іграшковий магазин і вибрали чудового робота. Він був досить дорогий, більше тисячі гривень, але дуже цікавий – співав пісні, танцював та світився. Мені здавалося, що для дитини 4 років це супер подарунок.
Коли Артем побачив робота, не захотів його випускати з рук. Іграшка йому дуже сподобалася. Він показував робота всім гостям і не міг натішитися. Моя донька хоч і молодша значно, але теж з цікавістю розглядала іграшку.
Артем грався у дитячій, але час від часу до нас вдавався. То щось запитати, щось перекусити. Зовицю це почало дратувати, бачите, не дає матері спокійно відзначити день народження.
Вона відправила сина до кімнати і казала, щоб він не заважав їм. Але, повторюся, дитині 4 роки. І тут, зовиця глянула на коробку від робота, і побачила цінник. Ціна в півтори тисячі її дуже вразила, і вона, не соромлячись, при всіх гостях, стала картати нас, що краще б ми їй більше грошей принесли, ніж витрачатися на такий непотріб.
Я була приголомшена сценою, яку вона влаштувала на рівному місці. Це ж ми її сину іграшку купили, і дитина щаслива! Я їй щось не подобається. Інша б дякую сказала, але це не про Христину. Вона зі злості так шпурнула тим роботом, що він поламався. У хлопчика настрій був геть зіпсований, і у нас теж.
Ми пішли. Я впіймала себе на думці, що більше не хочу підтримувати зв’язок з Христиною. Вона вчинила надто безглуздо і показала себе не з кращого боку.
Потім вона мені ще писала, але я не стала відповідати на її повідомлення. Для мене ця історія стала показовою, оскільки я б так ніколи не вчинила зі своєю дитиною. Та й з гостями також. Бачте, їй не сподобалося, що ми подарували їй лише 2 тисячі гривень на ювілей. Але хіба 2 тисячі – це мало?
Не знаю, як чоловік вирішить вчинити, адже це його сестра, а я для себе вирішила, що не ходила я до зовиці, і ходити не буду, від таких людей треба триматися подалі.