В той вечір Зоряна йшла з роботи не поспішаючи, вона не знала, як сказати батькам, що її заміж покликали. Жінка була впевнена, що мама точно цьому не зрадіє, адже це вже втретє.
– Ну скільки можна лише про себе думати? У тебе є дитина, ти маєш заради кого жити, – картала доньку мама.
Позаду у Зоряни і справді було два невдалі шлюби. Але ж хіба Зоряна винна, що все так сталося?
Перший раз вона вийшла заміж по великій любові, за хлопця з їхнього села. Максим був на три роки старший за Зоряну, як і вона, мріяв про сім’ю і дітей.
Спочатку у них все було непогано, але коли народилася дитина, і Зоряна була змушена весь свій час приділяти малюку, Максим дуже змінився, став дратівливим, часто робив дружині зауваження за її не зовсім охайний зовнішній вигляд. А потім знайшов собі іншу.
– На відміну від тебе, вона красива і доглянута, – це все, що в своє оправдання заявив Максим.
Вони розлучилися, щойно сину виповнився рік. Зоряна повернулася з дитиною до своїх батьків. Вони її прийняли але мама дуже хвилювалася, що люди скажуть.
Якось до їхньої сусідки приїхав родич. Анатолій випадково побачив на подвір’ї Зоряну, розговорилися. Дівчина йому дуже сподобалася. Він відразу все у тітки розпитав про красуню-сусідку.
Дізнавшись, що Зоряна розлучена, Анатолій вирішив діяти. Він теж був розлученим, і мріяв про сімейний затишок. Чомусь йому здалося, що Зоряна – саме та дівчина, з якою можна буде будувати родину.
Після цієї випадкової зустрічі вони ще трохи попередзвонювалися, а потім Анатолій вирішив діяти – приїхав ще раз до Зоряни в село і зробив їй пропозицію.
– Добре думай, у тебе є дитина. А мені щось не виглядає, що Анатолій зможе стати хорошим і турботливим батьком, – казала мама Зоряні.
Вона і сама хвилювалася, як воно буде, але знала, що якщо не спробує, то і не знатиме. “Я молода, не вік же мені з мамою жити”, – подумала собі Зоряна і дала згоду Анатолію.
Вони переїхали в його великий заміський маєток. Треба сказати, що Анатолій був не бідною людиною, він багато працював, додому приходив втомлений, і дуже хотів, щоб дружина зустрічала його красиво засерверованим столом і смачною вечерею.
І саме з цієї причини у подружжя почалися перші розбіжності, Анатолія дуже дратувало те, що Зоряна не вміє готувати. Звичайний борщ чи вареники його не влаштовували, він хотів ресторанних страв і ресторанної подачі, а Зоряна і справді не вміла цього робити.
– Мені дружина-господиня потрібна, щоб берегинею домашнього вогнища була, а ти нічого не вмієш, – постійно картав Зоряну чоловік.
Від такої несприятливої атмосфери у Зоряни ще більше все валилося з рук, вона і справді почувалася нікчемною господинею. І в один момент їй все це набридло.
Ну і що, що у неї є великий будинок, якщо з нього вона практично нікуди не виходить? За два роки спільного життя чоловік жодного разу не вийшов з Зоряною в люди – ні на день народження, ні в театр, ні в кафе.
– Я тебе не тримаю, хочеш іти – іди, заявив Анатолій дружині, і сам подав на розлучення.
Зоряна з дитиною знову повернулася до своїх батьків, і знову була змушена вислухати від мами всі звинувачення про те, що вона якась безталанна.
Андрій був не схожий ні на Максима, ні на Анатолія. Він був дуже добрим і уважним, чим і вразив Зоряну, бо таких чоловіків вона ще не зустрічала. Тож коли Андрій зробив пропозицію, Зоряна погодилася.
– Ти зовсім розуму не маєш? Третій раз заміж? Про що ти думаєш тільки? – картала Зоряну мама, зовсім втративши віру у те, що її донька ще може стати щасливою.
Та Зоряна вирішила ризикнути і втретє – вийшла заміж за Андрія. І не прогадала! В шлюбі вона наче розцвіла і помолодшала.
Чоловік постійно говорив їй, що вона красива. А ще, дякував за кожну страву, яку вона йому приготувала. А Зоряна при такому підході старалася ще більше, і щоразу у неї виходило краще.
З сином Зоряни у Андрія склалися чудові стосунки, хлопчик став кликати його татом. А згодом у подружжя народився ще й спільний синочок.
Зоряна щаслива як ніколи. Навіть її мама дивується, бо не вірила, що так буває.
А вам відомі випадки, коли щастя приходило не з першого разу?