Насправді, це для мене було справжньою несподіванкою, якщо щиро казати, виявляється, – почала якось свою розповідь 59-річна Ганна. – Звинуватили мене, що я їх гроші взяла. Ось так. І хто ти думаєш? Мій єдиний рідний син. Так я копійки чужої ніколи ні у кого жодного разу не взяла. Учителем чимало років працювала, репетиторством, до того ж, підробляла, щоб сина свого єдиного ростити гідно сама, мені ніхто не допомагав зовсім. А тепер бачиш он що. Син нещодавно навіть колишньому чоловікові моєму зателефонував, батькові своєму і наскаржився на мене. А я років 10 вже не чула та й не бачила свого колишнього чоловіка, якщо не більше. А тут в телефон мені говорить, щоб я гроші до копійки своєму синові повернула, я взагалі не очікувала такого. А я відразу їм сказала, не смішіть людей, прошу.
– Ганно, почекай. Ти толком можеш пояснити, що ж сталося? Сідай, заспокойся, не поспішай. Розповідай мені все по порядку.
– Ну, ти ж чудово знаєш, що сина я ростила свого одна з однорічного віку. З чоловіком розлучилася більше 20-ти років тому. З цим розлученням він мені ще довго спокою не давав.
– Так, я пам’ятаю твою історію, звісно. Таке не забудеш просто, розлучення у тебе було не просте, я це добре знаю.
– Ну ось, все так і було. Розлучилися ми все ж врешті-решт з Олегом. Оселилася я на іншому кінці містечка нашого, місце роботи також змінила, зі старими знайомими все зв’язки припинила, щоб з колишнім вже ніяк не бачитися, адже позитиву в тому для мене не було. Почала я своє відтоді життя наче з чистого аркуша паперу. Працювала я важко, щоб ми з дитиною жили добре. У сина мого було все, що йому потрібно – всякі велосипеди-ролики, комп’ютер для навчання, він дуже їх просив, поїздки, табори, репетитори. Михайлові ні в чому не бракувало, все мав, що просив. І все це я забезпечувала йому я сама лише на свою зарплату та підробіток.
– Але аліменти же колишній чоловік платив на сина свого?
– Так, авжеж. Через ці аліментів якраз тепер всі проблеми лише у мене. Гроші Олег мені перераховував на рахунок завжди вчасно, чималі суми, як на той час. Дохід у нього весь цей час дуже хороший був, він тоді гарне місце знайшов під сонцем. Зараз вже не те, звичайно. Загалом, гроші його з рахунку я всі роки ці не знімала – перший час від великої образи на нього, мовляв, мені нічого від колишнього чоловіка не потрібно, а потім дивлюся – зібралася у мене чимала сума. І стала, після того, я вже усвідомлено збирати гроші, ще й свої докладала всі ці роки. Загалом, місяць тому купила я на ті гроші невеличку дачу для себе, щоб на пенсії могла де жити влітку, овочі, фрукти вирощувати. Мріяла пічку там зробити, щоб і взимку можна було жити там, якщо часи будуть складні, криниця є в сусідів. В основному, звичайно, я ту дачу купила завдяки аліментам, який чоловік на сина платив.
– Нічого собі! Це дуже гарна новина у тебе, чудово. Вітаю!
– Дякую. Я теж тоді така щаслива була, що здійснилася моя мрія, відразу з сином поділилася новиною. Кажу, втомилася я працювати на двох роботах. Купила, кажу, дачу собі невеличку, але хорошу, буду туди їздити тепер часто, своя городина буде, легше так усім буде.
– Так, це дуже добре, зважаючи на наші непрості часи, адже в магазині зараз дорого все.
– Тільки ось син так не думає зовсім. Михайло дуже здивувався – звідки, мовляв, я стільки грошей взяла, на дачу, яку так несподівано купила собі. Я тоді відразу й поділилася з ним, все йому розповіла. А в підсумку – суперечка, він каже, що я на його власні гроші дачу собі купила, каже, щоб повернула все до копійки. Виявляється, на ці гроші я повинна була купити нерухомість лише для Михайла. Гроші я, бачте, привласнила його. Син образився на мене не на жарт, що стало дуже великою несподіванкою для мене. Другу його дзвоню, з яким він зараз квартиру разом орендує, дізнаюся, що все там добре в нього. А може, я дійсно не права? Не повинна була купувати дачу на своє ім’я? Мені потрібно тепер віддати все синові, це його, а самій жити на пенсію? Навіть не знаю, що ж мені робити?
А дійсно. чи має мати всі гроші, які батько відсилав, як аліменти, синові віддати, чи вона має повне право щось купити на них, адже багато років лише для нього все віддавала і заради нього жила?