До приїзду свахи я готувалася так, наче до мене в гості має англійська королева завітати. Я наслухалася про Олену Вікторівну стільки всього, що і не уявляла, як я маю їй вгодити.
Я проста жінка, все життя в селі провела. У нас з чоловіком є гарний будинок, в якому мій чоловік все своїми руками облаштував, є город, є господарка. В селі завжди багато роботи, і без діла ми ніколи не сидимо.
Сама я не маю вищої освіти, хотіла в свій час поступати в інститут, та у батьків не було грошей. А потім я заміж вийшла, доньку народила, так і осіла вдома.
Для доньки я хотіла кращої долі, тому я стежила за її навчанням, а коли Світланка школу закінчила, вона поступила в медичний університет. Ми з чоловіком до того назбирали необхідну суму на її навчання, бо знали, що державних місць там дуже мало.
Я дуже раділа, коли донька стала студенткою. Вчилася вона дуже добре, додому майже не приїжджала. А після четвертого курсу Світлана нам зізналася, що зустрічається з своїм одногрупником.
Ми з батьком привітали її, але попросили, щоб вона з весіллям не поспішала, а закінчила спочатку університет.
І ось зараз донька отримала диплом, і треба думати про весілля. Її нареченого, Дмитра, ми бачили кілька разів, він до нас в гості на зимові свята приїжджав, і ще ми з ним зустрічалися в місті, коли доньці продукти привозили з села.
Мені він видався непоганим хлопцем, але я відразу зрозуміла, що він не з простої сім’ї. Потім донька підтвердила мої здогадки, розповіла, що Дмитра мама виховувала одна.
Сваха моя – працює в університеті, вона заступник ректора, професор. У неї дуже заможні батьки, дідусь мого майбутнього зятя має свій завод. Одним словом, люди вони далеко не бідні, не те, що ми.
Я так легенько, щоб прощупати грунт, доньку запитала, чи знайома вона з мамою Дмитра і як майбутня свекруха до неї ставиться. Донька відповіла, що вони бачилися кілька разів, і що Олена Вікторівна настільки постійно зайнята, що її ніколи вдома і нема, тому якихось особливих розмов їм не довелося проводити ще.
Скажу чесно, зустріч з майбутньою свахою мене лякала, адже я розуміла, що ми їм не рівня. Але Дмитро зробив пропозицію Світланці, і треба було зустрічатися з його родичами, щоб обговорити деталі весілля.
Ми домовилися, що сваха приїде до нас в село, і ми про все поговоримо. Та цієї розмови я боялася, донька мені сказала, що дідусь Дмитра виступив проти того, щоб він з Світланкою одружувався, бо він вважає, що моя донька з ним лише через гроші.
Дідусь заявив, що якщо Дмитро не відмовиться від Світлани, то не отримає від нього ніякої спадщини.
Після цього я ще більше стала хвилюватися, бо як уявила, що сваха приїде і на власні очі побачить як ми бідно відносно них живемо, то і вона стане проти цього весілля.
Та я подумала, що буде як буде, і стала готуватися. Я приготувала багато смачних страв, у нас всі продукти домашні, свіженькі, і стала чекати сваху.
Приїхала Олена Вікторівна до нас вчасно, вийшла з дорого авто. Вона і справді виглядала шикарно. Ми з чоловіком стали запрошувати її до столу, я не знала, про що з нею говорити, боялася бовкнути щось зайве.
Та сваха взяла ініціативу в свої руки. За столом ми спокійно про все домовилися, вирішили, що молодята зараз просто розпишуться, а весілля вже зробимо в більш сприятливий час.
Потім сваха захотіла оглянути мій город, їй дуже сподобалися наші помідори, які ми вирощуємо. Було видно, що вона була в захопленні від того, як ми просто, але щиро її приймаємо.
– Ви на мого батька увагу не звертайте, – розпочала вона незручну розмову. – Він завжди був таким – вважав, що гроші важливіші за людей. І мого чоловіка він з цієї ж причини не прийняв. Батько зруйнував мою сім’ю, але я не дозволю йому зіпсувати життя моєму синові. Я довіряю Дмитру, і впевнена, що якщо він вибрав Світлану, то вона для нього найкраща.
Свасі так у нас сподобалося, що вона навіть захотіла у нас заночувати, каже, що в нашому домі пахне любов’ю і затишком. Ми їй постелили в прохолодній кімнаті, де під вікнами матіола цвіте. А зранку ми з нею вийшли в сад каву пити, я ще сирників своїх фірмових насмажила, і варенням сливовим пригостила.
Поїхала від нас сваха зі словами: “Тепер я впевнена, що син зробив правильний вибір, бо головне – це тепло сімейного вогнища, а не гроші”.
Ми теж щасливі, що все так склалося, і від себе робили і будемо робити все, щоб у дітей все склалося якнайкраще.