– Привіт, Маринко. Знову загрузилася? Давай підвезу, – гукнула з машини молода жінка сусідку, яка з двома сумками продуктів ледве вийшла з магазину.
– Дякую. Але не варто хвилюватися, я якось сама спробую все це донести. Не перший раз, – стала виправдовуватися Марина.
– Отож бо, що не перший раз. А себе любити любити треба. Сідай хутчій, так і легше, і швидше буде, – скомандувала Світлана.
Марина таки скористалася пропозицією подруги і сіла до неї в машину.
– Дякую, Світлано.
– Прошу. Мені не важко, я ж додому їду. А що ти там такого накупила, що ледве несеш?
– Нічого особливого, все як завжди: три кілограми картоплі, кілограм моркви, кілограм цибулі, пів кіло буряка, кілограм яблук, дві капусти, два кілограми помідорів, два кілограми огірків, кілограм перцю, пів кіло кабачків, кілограм баклажанів, винограду білого і синього взяла по пів кіло, два кілограма м’яса, пів кіло сиру, сметанки, зелені, та й наче усе, на кілька днів вистачить, – стала перечислювати покупки Марина.
– Нічого собі. Я вже сходу нарахувала, що ти несеш кілограмів мінімум 17. Як кажуть “іду з базару, коні обертаються”. Мені тебе шкода, Марино. Завжди лише тебе одну з сумками бачу. А чого твій чоловік ніколи тобі не допомагає? Я от, наприклад, завжди разом з своїм чоловіком на закупи ходжу. І то ми в руках не несемо, завжди машину беремо, – пояснила Світлана.
Марина і сама розуміла, що це не зовсім правильно, що вона одна сумки важкі з магазину чи ринку тягає, а її чоловік звик до того, що вдома має бути завжди свіжий сніданок, обід і вечеря, а звідки продукти беруться – йому байдуже. Тому вона просто опустила голову, бо не мала що сказати сусідці.
– А знаєш що, Маринко. Приходь сьогодні до мене в гості. Мій чоловік у відрядженні, я сама. Поговоримо, чаю вип’ємо, а то живемо в одному під’їзді, а жодного разу так нормально по душах і не говорили, – раптом запропонувала сусідка.
Марина ледве занесла сумки в квартиру. Її 17-річний син ще спав. А чоловік прокинувся і бурчав, бо пішов на кухню, а там крім налисників і чаю більше нічого не було. А він любить ситно поснідати, особливо на вихідних, коли не треба йти на роботу.
– Марино, їсти хочу. Де ти так довго ходила? – став картати дружину чоловік.
– Дай мені пів години і зараз все буде, – сказала Марина.
Через 30 хвилин на столі Олега вже чекав ситний сніданок: два шматки курячого філе, яєшня з двох яєць, прикрашена кількома видами сиру, салат з огірків та помідорів – все так, як любить чоловік.
– Оце вгодила. А на обід що плануєш готувати? – замість “дякую”, сказав Олег.
– Може, перець фарширований. Будеш?
– Супер, перець фарширований за твоїм рецептом я дуже люблю. Так що давай, готуй, а я піду полежу, бо ж вихідний сьогодні, треба відпочити, – смачно поснідавши, Олег знову пішов у свою кімнату.
Марина прийнялася готувати. Оскільки вона пообіцяла сусідці, що прийде до неї, то наперед вже і про вечерю подумала, вирішила рагу овочеве з м’ясом зробити, Олег таке теж любить.
Коли всі справи було зроблено, Марина таки пішла до сусідки, подумала собі, що нічого поганого не станеться, якщо вона пів години чаю поп’є.
Квартира Світлани їй дуже сподобалася, все було красиво, спокійно, витримано, тут панувала якась особлива аура спокою.
– Добре тут у тебе, легко якось дихається, – зауважила Марина. – Гарна аура.
– Я рада, що тобі сподобалося. Але чи знаєш ти, що ауру в домі створює саме жінка. От як їй на душі, так і в домі у неї буде. Якщо жінка спокійна, задоволена життям, випромінює любов, то і в домі її буде це відчуватися.
А якщо знервована, не виспана, вічно втомлена, то в домі така аура, що і заходити в нього не хочеться.
Марино, а можна тебе дещо спитати?
– Питай…
– А чого ти себе так не любиш? Хто тобі сказав, що ти маєш носити такі важкі сумки і у всьому догоджати своєму чоловікові і синові? Чому вони тобі не допомагають?
– Не знаю. Так вже у нас склалося традиційно.
– То зміни традиції, все в твоїх руках.
– А як?
– Якщо готова, то зараз розповім. Але знай, після цього твоє життя кардинально зміниться.
– Добре, я готова. Кажи, що треба робити.
– Для початку, на наступну суботу зранку ти йдеш не на ринок, а в салон краси. Зараз ми тебе туди і запишемо. Приведеш в порядок себе, зробиш зачіску і манікюр, – загадково-наказовим тоном говорила Світлана.
– А що скаже чоловік? – злякалася порад сусідки Марина.
– Ти йому на листку напиши список продуктів, які він має купити. Нехай один раз сам займеться покупкою продуктів. І сина може з собою взяти.
Потім ти підеш в торговий центр і купиш собі якісь обновки. Скажи чесно, коли ти останній раз щось собі купувала?
Марина мовчала. Те, що говорила Світлана, виглядало дуже по бунтарськи, майже революційно. Та її чоловік ніколи хліба додому не купив, не те, щоб продукти за списком придбати.
Але жінка, яка і сама не раз думала, що треба в їхньому житті щось міняти, вирішила таки дослухатись до порад Світлани, і ризикнути зробити так, як вона каже, бо скільки ще “ті коні будуть за нею обертатися, коли вона з ринку чи з магазину йде”.
В наступну суботу, з великим хвилюванням, Марина пішла не на ринок, як зазвичай, а в салон краси, куди її записала Світлана.
Через 4 години вона вийшла звідти і сама себе не впізнала, такою красивою вона ще ніколи не почувалася. Раптом їй самій захотілося піти в торговий центр і щось собі купити. У всі магазинчиках вона тільки те й робила, що дивилася у дзеркало і милувалася своїм відображенням.
Настрій у неї був настільки чудовим, що їй навіть стало байдуже до того, що скаже її чоловік.
Та на диво, вдома на неї чекав сюрприз. Коли вона зайшла в квартиру, то на її превелике здивування всі продукти були куплені і чекали її на тому ж столі, на якому вона залишила список.
– Яка ж ти у мене красуня, Маринко! Та такій красивій жінці просто не можна носити важкі сумки, – в захопленні сказав чоловік.
– То може ти ще й обід приготуєш? – посміхнулася Марина.
– Так. Але ти мені допоможи трохи, боюся все зіпсувати, я ж не вмію зовсім готувати, – зізнався Олег.
Марина стала до плити, а чоловік радісно їй у всьому допомагав. Жінка спіймала себе на думці, що у неї в домі в одну мить змінилася аура, адже такого раніше ніколи не було.
Виходить, права була Світлана, коли говорила, що аура в домі залежить від душевного настрою жінки.
Марина, як ніколи почувалася щасливою.
А ви згодні з цим твердженням, що якщо жінка щаслива, то і аура в домі стає кращою?