400 000 років тому людина впадала в сплячку взимку. Про це свідчать останки із братської могили в Іспанії.
Багато ссавців, таких як ведмеді, єноти та борсуки, впадають у зимову сплячку. Для цих тварин гібернація в холодну пору року єдиний спосіб вижити у суворі морози. Як виявилось, давні люди теж могли «проспати» всю зиму.
Нова теорія може сильно вплинути на науковий світ, а ще пояснити, чому нам так складно вставати по будильнику!
Це відкриття було зроблено під час розкопок у печері Сіма-де-лос-Уесос, що знаходиться в районі Бургосу на півночі Іспанії. Це місце вважається однією з найважливіших палеонтологічних скарбниць планети, воно дало вченим ключ до розуміння того, як людина розвивалася в Європі.
Печера фактично є братською могилою, всередині якої археологи знайшли тисячі зубів та кісток, які, мабуть, були навмисно скинуті туди. Ці скам’янілості датуються більш ніж 400 000 років тому і належать раннім неандертальцям або їхнім попередникам.
Автори нового дослідження розповідають, що виявлені останки мають «сліди сезонних коливань», які вказують на те, що раз на рік зростання кісток було порушено протягом декількох місяців.
Вчені припускають, що це свідчить про перебування «у метаболічних станах, які допомогли людям вижити протягом тривалих холодів з обмеженими запасами їжі та достатніми запасами жиру». Саме сплячка може пояснити такі порушення у розвитку кісток.
Для когось це може здатися фантастикою, проте археологи відзначають, що багато ссавців, включаючи деяких приматів, впадають у сплячку. “Це говорить про те, що генетична основа та фізіологія такого метаболізму можуть бути збережені у багатьох видів ссавців, включаючи людину”, – коментують вчені.
Характер ушкоджень, виявлених у людських кістках у печері Сіма-де-лос-Уесос, узгоджується з ушкодженнями, виявленими у кістках ссавців (ведмедів), які впадають у сплячку взимку. Цікаво, що останки печерного ведмедя (Ursus deningeri) також знайшли в цьому місці, що робить теорію ще правдоподібнішою.