Схоже на те, що білоруська опозиція спромоглася тільки на створення видимості начебто якогось протестного руху, цим самим тільки підігравши режиму Лукашенко. Все залишилось лише на рівні лозунгів і путсопорожної балаканини.
Все, гайки закручено і можливостей для якогось опору фактично не залишилось.
Російські ваньки з ешелоном вантажівок доставлені до Білорусі. Один із російських військових в інтерв’ю з усмішкою заявив, що вони прибули на захист «братського» білоруського народу. Напевно, самому від такої щирої брехні смішно стало.
Аналогія є. 2014 року зелені чоловічки теж прибули захищати «братній» народ в Україні. Через вісім років ми бачимо результат…
І навіть в таких умовах вони продовжуть потішати себе, що начебно не все однозначно і чекають перемоги України над росією. Від російської професійної армії залишилася лише назва. Але нових мобілізованих не ховають на території Білорусі, їх направляють туди для цілеспрямованої окупації і протидії будь яким протестним діям у випадку прийняття Лукашенком непопулярних рішень.
Звісно від сучасного озброєння української армії їм не сховатися. Але білоруським військовим перебувати під одним дахом із законною військовою метою ЗСУ не варто. І якщо у білорусів залишилась хоч крапля честі і гідності то вони, як мінімум, мають сказати Лукашенку, що росіянам краще забратися з білоруської землі якнайшвидше. В іншому випадку солодкі слова про те, що білоруський народ – це не Лукашенко не варті нічого.