Путін провів на минулих вихідних кілька нарад у різних складах та форматах. Напружена ситуація з протестами в Узбекистані була повісткою цих вихідних для Путіна.
Про це пише телеграм-канал “Генерал СВР”, який позиціонує себе, як джерело наближене до Кремля, інформує Файна Сторінка.
Так, під час нарад присвячених подіям в Узбекистані Путін та товариші обговорювали можливість президента Узбекистану Шавката Мірзієєва звернутися за допомогою до Росії. Узбекистан не є членом ОДКБ, призупинивши членство, хоча цю організацію іноді досі називають Ташкентським договором.
Путін на одній із нарад порушив питання про можливу пропозицію Узбекистану негайно відновити членство в ОДКБ, але й Путін та учасники наради дійшли єдиної думки, що надати дієву підтримку узбецькому керівництву, використавши Збройні сили РФ не вдасться і від цієї ініціативи вирішено відмовитись. Усі боєздатні війська задіяні у війні в Україні, а союзники з ОДКБ реальну підтримку можуть надати лише у моральному плані.
Обговорювалася можливість відправлення до Узбекистану близько п’ятнадцяти тисяч білоруських військових, при негайному відновленні Узбекистану до складу ОДКБ та у разі звернення за допомогою узбецького керівництва, але Лукашенко, якому просто натякнули на таку можливість, так переполошився, що поспішив на відріз відмовитись і навіть наступного дня. оголосив публічно себе мало не стороною конфлікту в Україні аби війська не забрали.
Термінову нараду Путін скликав, коли йому доповіли, що президент Узбекистану висловився щодо того, що заворушення в його країні були ініційовані ззовні, це посилання президент Росії розцінив як пролог до прохання про допомогу.
За підсумками нарад було розпорядження лінією МЗС передати узбецькій стороні м’яко, але наполегливо, що звернення за допомогою небажане. У принципі, вранці в неділю ситуація в Узбекистані дещо заспокоїлася і Путін навіть резюмував нараду словами “мабуть, пронесло”. Але як би там не було, вже в суботу вночі Путін прийняв рішення, при зверненні Узбекистану за допомогою відповісти відмовою, пославшись на внутрішній конфлікт і відсутність впливу ззовні.
Тільки Путін вирішив проблему з претензіями талібів на території Таджикистану, сплативши п’ять мільярдів доларів, чим фактично врятував ОДКБ, як виникла нова напасть – Узбекистан. Тут ніяких доларів не напасешся. Так, і Путін, при обговоренні можливості відновлення Узбекистану у складі ОДКБ особисто сказав: “ОДКБ це фікція, за яку час переставати чіплятися. Хто хоче захисту – ласкаво просимо до складу Росії.”