Ідея про “триєдину державу”, вірніше союзну державу “трьох слов’янських народів”, так міцно засіла в голові у Путіна, що останнім часом він тільки про це і говорить.
Про це пише телеграм-канал “ГенералСВР”, інформу Файна сторінка.
Перший заступник Керівника його Адміністрації Сергій Кирієнко після надання детального плану об’єднання Росії, Республіки Білорусь та захопленої частини України в одну державу отримав від Путіна завдання готувати все для реалізації цього плану.
З боку Путіна справа здавалася б за малим, умовити Януковича та Лукашенка, але не все так просто. Якщо Янукович, як відомий персонаж Берлага, на все погоджується, то з Лукашенком виникає велика проблема.
Звичайно Путін хоче залучити в союз норовливого Лукашенко ласкою і ввічливістю, запропонувавши більше пряників і лише здалеку демонструючи батіг. Для Лукашенка ідея швидкої інтеграції Республіки Білорусь у Росію, як би красиво це не називалося, виглядає лякаюче м’яко кажучи. Лукашекно довгі роки дуже ефективно вислизав з путінських обіймів із пропозиціями інтеграції, правда останнім часом це йому вдавалося все складніше.
Коли ж Путін перед війною ввів війська в Білорусь під приводом навчань, фактично анексувавши її територію, Лукашенко зовсім знітився і вже вважав, що його ділу “труба”. Але війна в Україні пішла не за планом і Путін був змушений частину дислокованих у Республіці Білорусь військ та озброєнь перекинути на схід України, цим фактично поставивши аншлюс Білорусі на паузу.
Лукашенко одразу підбадьорився і почав з далека показувати Путіну негарні жести не лише у вигляді відмови вступити у війну з Україною на боці Росії, а й у вигляді натяків на можливість чинити опір російським військам при спробі взяти Білорусь силою.
Путіну зараз сварка з Лукашенком невигідна як ніколи. Ну справді, не відкривати ж другий фронт проти Республіки Білорусь, тим більше, що як поведуть у цьому випадку білоруські війська сказати складно, не виключено агресивного опору за прикладом України і тоді для Путіна це гарантований крах.
Путін намагається вмовляннями переконати Лукашенка на переправі. Для більшої переконливості потрібен особистий контакт і найближчим часом у бункерного заплановано кілька формальних та неформальних зустрічей із Лукашенком. Зустрічі вже почалися і продовжуватимуться до повного порозуміння, чи до конфлікту явного чи прихованого.
Повірити в те, що Путін вибачить у найближчій перспективі Лукашенку зрив планів щодо його ідеї фікс “союзу трьох слов’янських народів”, просто не можливо. Основною інтригою цих зустрічей буде, як Лукашенко, викрутиться або на які умови погодиться.
Зволікати Путіну не можна, це, швидше за все, остання можливість реалізувати сценарій “союзу”, далі здоров’я може вже й не дозволити.