Чому Шойгу та Герасимов від командування «спецоперацією» фактично усунуті, але залишаються на своїх постах? Очевидно, що це демонструє кадрову слабкість путіна, пояснює політолог і колишній спічрайтер Путіна Аббас Галлямов.
У момент, коли глава держави сильний, він може без проблем звільняти підлеглих. Населення сприйме це як ще один доказ його крутості. Зовсім інша річ — коли лідер слабшає. У таких ситуаціях відставки сприймаються як істерика. Вони лише посилюють відчуття, що правитель розгублено кидається в крайнощі, намагаючись врятувати програну партію.
Так відбувається зниження керованості, і рано чи пізно бюрократія з режиму «чого бажаєте» переключається у формат «рятуйся хто може». Після цього накази начальства вже не так виконуються, і навіть саботуються. Так розпочинаються революції.
Революція в Румунії, що призвела до загибелі диктатора Чаушеску, спалахнула в той момент, коли він звільнив міністра оборони, а той помер за дивних обставин. Міністр не був популярний серед солдатів, але все це стало поштовхом до масового переходу армії на бік громадян, які протестували на вулицях.
Російська політична система упевнено рухається у бік колективного керівництва, вважає Галлямов. Коли Путін ослабне настільки, що змушений більше переконувати, ніж наказувати, це фактично вже інша система.