Коли я зрідка скаржилася мамі на неприємності, то вона завжди говорила мені:
– Я не знаю всіх деталей, але можу допомогти тобі дверима…
Почувши це вперше, я здивувалася…
Але мама пояснила:
– У твоєму житті може трапитися що завгодно, але не може статися одного: того, що б я не відкрила тобі двері…
Так що в будь-який момент, якщо втомишся, не захочеш продовжувати чогось, вирішиш створити революцію, втратиш, розчаруєшся, захворієш, знахабнієш, будеш правою чи ні, і постане думка – що робити, і куди йти, то йди додому…
До мене…
Я обіцяю не ставити запитань…
Але обіцяю м’яку постіль, смачну їжу для тіла і для душі, кішку під бік, і далі за запитом…
Щастя – це просто, друзі…
Це просто знати, що є той, хто допоможе тобі дверима…