Генетичний апарат має здатність до мислення, зрозуміло, не на вищому рівні, але грубо кажучи, “розуміє і думає”. ДНК сприймає мову і її сенс, тому генетичному апарату зовсім небайдуже, що ми говоримо, які фільми дивимося, про що думаємо. Все вкарбується в хвильовий геном, тобто хвильову генетичну програму, яка міняє спадковість кожної клітини в ту чи іншу сторону.
Слова можуть бути представлені у вигляді електромагнітних коливань, які прямо впливають на властивості і структуру молекул ДНК. Саме ці молекули відповідають за спадковість. Якщо мова насичена негативними словотвореннями, структура ДНК починає видозмінюватися, і нащадкам передається вже спотвореною. Накопичення таких негативних якостей можна назвати «програмою самоліквідації».
Кандидат біологічних наук П.П. Гаряєв і кандидат технічних наук Г.Т. Тертишний за допомогою розробленої вченими апаратури зафіксували: лайливе слово викликає мутагенний ефект аналогічний радіаційному випромінюванню потужністю в 1000 рентген.
Гаряєв вважає, що за допомогою слова, мови, а значить – думки, бо мова є результат мислення, – людина, як скульптор, ліпить свій генетичний апарат, і відповідну інформацію передає наступному поколінню, якщо вона негативна, тоді від покоління до покоління, як сніжний ком наростатиме саморуйнуюча інформація.
Вчені дають на це однозначну відповідь: лайливі слова «вибухають» в генетичному апараті людини, внаслідок чого відбуваються мутації, які покоління за поколінням ведуть до виродження.
Дослідники винайшли апарат, який переводить людські слова в електромагнітні коливання. А вони, як відомо, впливають на молекули спадковості ДНК. Лається людина, не перестаючи – і її хромосоми рвуться й гнуться, гени міняються місцями. У результаті ДНК починає виробляти протиприродні програми.
Ось так поступово потомству передається програма самоліквідації. Вчені зафіксували: лайливі слова викликають мутагенний ефект, подібний до того, що дає радіоактивне опромінення потужністю в тисячі рентген.
Експеримент з опроміненням багато років проводився на насінні рослини арабідопсис. Майже всі вони загинули. А ті, що вижили, стали генетичними виродками. Ці монстри, перенісши безліч хвороб, передали їх у спадок. Через кілька поколінь потомство повністю виродилося.
Цікаво, що мутагенний ефект не залежав від сили слова, вони могли вимовлятися то голосно, то пошепки. На цій підставі вчені зробили висновок, що певні слова володіють інформаційним впливом на ДНК.
Проведений був і прямо протилежний експеримент. Вчені «благословляли» насіння, убиті радіоактивним опроміненням в 10 тисяч рентген. І ось переплутані гени, розірвані хромосоми і спіралі ДНК стали на свої місця і зрослися. Убиті насіння ожили.
Скажете: «Ну що ви людей порівнюєте з рослинами!» Але в тому й річ, що генетичний апарат всіх живих організмів працює за універсальним законом.
Підтверджена дослідниками здатність людей впливати словами на програми спадковості відома віруючим людям з давніх часів. З святоотецької літератури ми знаємо, як нерідко, завдяки святим, зцілялися безнадійно хворі і воскресали мертві. Причому благословення праведників поширювалася не тільки на конкретну людину, але і на його потомство.
Скептик засумнівається: як звичайні слова можуть впливати на спадкову програму. Справа в тому, що уявлення про генетичний апарат, що складається тільки з хімічних речовин, застаріло.
Насправді ж, щоб з ДНК побудувати живий механізм, потрібні куди більш складні програми, в яких повинна міститися левова частка всієї спадкової інформації. Нова наука, «хвильова генетика», автором якої є Петро Горяєв, свідчить: ген – це не тільки клітина. Програма людини зашифрована в так званій «сміттєвій» частини ДНК. І не тільки в хімічних речовинах, але і в фізичних полях, які утворюються навколо хромосом і мають голографічну будову.
Вся інформація про минуле, сьогодення і майбутнє організму міститься в згорнутому вигляді в кожній точці хвильового геному. Молекули ДНК обмінюються цією інформацією за допомогою електромагнітних хвиль, у тому числі акустичних і світлових. Сьогодні вчені навчилися «накачувати» ДНК енергією світла і звуку. Ніби висвітлили і прочитали заховані сторінки генетичних текстів. Запускаючи певні генетичні програми, вони стимулюють резервні можливості організму. В результаті видужували безнадійно хворі й оживали мертві рослини. Людина подібні чудеса може викликати саме молитвами.
«Вуха» ДНК прямо-таки пристосовані до уловлювання звукових коливань. Пушкін колись писав своїй дружині: «Не марайте душу читанням французьких романів». Наш сучасник хіба що посміхнеться цього наказу генія, а даремно. Молекули спадковості отримують і акустичну, і світлову інформацію: мовчазне читання доходить до клітинних ядер по електромагнітним каналам. Один текст оздоровлює спадковість, а інший її травмує. Молитовні слова пробуджують резервні можливості генетичного апарату. Прокляття руйнує хвильові програми, а значить, порушує нормальний розвиток організму.
П. Горяєв вважає, що за допомогою словесних думок-форм людина творить свій генетичний апарат. Наприклад, дитина, що узяла від батьків певну програму, починає бешкетувати, лихословити. Тим самим, вона руйнує себе і своє середовище – як соціальне, так і психологічне. І котиться цей «сніговий ком» з покоління в покоління.
Так що генетичному апарату зовсім небайдуже, про що ми думаємо, говоримо, які книги читаємо. Все карбується в хвильовий геном, тобто хвильову генетичну програму, яка змінює в ту чи іншу сторону спадковість і програму кожної клітини. Так, слово може викликати рак, а може вилікувати людину. Причому ДНК не розбирає, спілкуєтеся ви з живою людиною або з героєм телевізійного серіалу.