Тільки сьогодні стає зрозуміло, чому населення західної України перебувало у настільки складних відносинах із совковою владою. Якщо зараз українців намагаються таврувати ярликом “неонацисти” то це щоб ви розуміли цей сценарій зовсім не новий. Він і раніше застосовувався в Україні тільки більш локально до жителів західних її областей: їх таврували ярликом “бандерівці”.
Кремль за історію свого існування придумав чимало міфів про страшних бандерівців і прєдатєлєй родіни іт.д. щоб мати причину для ненависті. Але тільки зараз на фоні безчинств, які твроять росіяни, порушуючи всі принципи війни і взагалі будь якої моралі, а також пропустивши наведені нижче цифри через свідомість можна зрозуміти через який біль і горе пройшли покоління тих людей. Їх просто знищували при кожній кращій можливості, ретельно приховуючи факти геноциду.
Сказати, що масштаб репресій комуністичної Росії – за період з 1944 по 1953 роки є вражаючими, це нічого не сказати.
В західних областях України арештовано, вбито, заслано до 500 000 людей.
Людей у буквальному розумінні катували і морили голодом. І до цього часу знаходять братські могили, у яких орки ще тоді хоронили замучених.
Ось чому ті кого більшість знають, як бандерівців прагнуть будь що не пустити московитів знову на свої землі. І таке прагнення сьогодні зародилось у кожного, хто знає що таке Буча, Маріуполь та інші міста, які були стерті з лиця землі.
Без сумніву, Степан Бандера – наш український герой, але московити своєю пропагандою завжди намагалися виставляти героїв ворогами. Але це вже інша тема.
Сьогодні кожен українець має зрозуміти, що міфічні “бандерівці” такі ж самі українці, як і ми з вами, кого Кремль сьогодні намагається таврувати ярликом “неонацисти” за те, що мали хоробрість виступити проти путінської орди.
Ми єдиний народ, який сьогодні вірить у свою могутню армію і підтримує її. Не даймо себе розділити!