Якщо людина, приїхавши із-за кордону жила на території Єгипту і розмовляла єгипетською, до такої людини відносились як до членом єгипетського суспільства.
Однак часто люди, які проживали за межами Єгипту, настільки відрізнялися від них, що не могли запозичити спосіб мислення єгиптян, їх цінності та все, що пов’язане з їхньою культурою. Це були справжні іноземці за давньоєгипетським визначенням.
Примітним є те, що через культурні та мовні відмінності, які існували між різними частинами Єгипту, «іноземців» можна було зустріти і в інших прилеглих поселеннях. Незважаючи на те, що ці люди жили в Єгипті, сусіди ставилися до них як до іноземців, тому що їхня мова та культура відрізнялися.
Концепція єгипетської ідеології була заснована на Маат, найважливішої релігійної концепції єгипетського світогляду. Це була концепція світопорядку, якому мали підпорядковуватися боги, фараони і прості люди.
Будь-хто, хто хотів стати єгиптянином, повинен був діяти і думати як єгиптянин. Якщо повернувшись у ті часи ви таб би і вчинили, вас не вважали би іноземцем, тому що єгипетське слово «людина» означало «єгиптянин». Таке ставлення було одинаковим до всіх людських рас, якими були єгиптяни, азіати, лівійці та нубійці. Це описано в Книзі Врат, яка відноситься до Нового царства .