Можливо більшість в історичних фільмах бачили що протягом дуже довгого періоду ув’язнених у в’язницях та на каторгах одягали виключно у чорно-білий смугастий одяг.
Але чому злочинцям обрали саме такий вид роби? Що вона означала? Чому чорно-біла смужка в Європі вважалася затаврованою?
Коли і чому зникли смугасті роби у в’язницях?
Бісівська смужка
У раннє Середньовіччя у Європі склалося чітке переконання — чорно-білі смужки носити не можна.
Пояснення цьому давали туманне – в Біблії в книгах Левит 19:19 і Повторення Закону 22:9-11 є вказівка, що не можна носити одяг із двох видів тканин.
Відношення цих рядків до заборони чорно-білих смужок є дуже спірним і м’яко кажучи дивним. Адже в Біблії чітко зазначено, що йдеться про суміш шерсті та льону, а про кольори не сказано жодного слова.
Але в суспільній свідомості неписьменних середньовічних мешканців це якось переломилося. І народилося переконання – чорно-біла смужка заборонена Богом. Причому різнокольоровий смугастий одяг носити можна. Два предмети чорного та білого кольорів теж. Так і одягнено більшість католицьких чернечих орденів.
Синьо-біла смужка поступово теж узвичаїлася. З XVI століття такі тільники стали одягати моряки. Їм було зручно – вдень сині смуги видно на тлі вітрил, а вночі білі теж дозволяють розрізняти один одного.
А ось чергування інших світлих та темних смуг у Європі було під забороною.
І настільки жорсткою, що це періодично призводило до найтрагічніших наслідків.
Скандальні ченці та нещасний шевець
Серед фанатиків дозріло переконання, що чорно-біла смужка – спроба примирити добро і зло, Бога та Диявола. Тож за спробу носити такий одяг могли покарати.
Відомий випадок, коли в Руані в 1310 шевець, помічений у смугастому одязі, був засуджений до страти.
Орден кармелітів, створений в одному з хрестових походів, спочатку носив плащ у коричнево-білі смуги. Поки ченці діяли на Близькому Сході, все було гаразд. Але варто їм прибути в Європу — вибухнув скандал. Божих людей на вулицях закидали камінням. В результаті Папі довелося офіційно наказати ченцям переодягтися.
Коли європейці дізналися про існування зебр, їх ще довго офіційно називали бісівськими кіньми.
Але коли і чому у смугастий одяг почали одягати ув’язнених?
Небо у клітинку…
Поступово в Європі смугастий одяг став символом того, що людина — ізгой, знедолена, що стоїть поза суспільством. Їх носили блазні, жінки легкої поведінки, балаганні артисти, яким потрапити до раю все одно вважалося неможливим.
А ось арештантів стали одягати у смугасті роби досить пізно. Сталося це у Великій Британії на початку XIX століття, коли тканини промислового виробництва стали настільки дешеві, що уряд міг видати єдину форму всім ув’язненим.
Цілі було дві. Оскільки такий одяг ніхто більше не носив, то злочинцю втекти ставало вдвічі важче. Але окрім цього, так суспільство давило на ув’язнених морально. Смужка, що вважалася бісівською, показувала, що людина ізгой, знехтувана суспільством і Богом, що вона втратила свою душу.
У XX столітті носіння смужок ув’язненими зберігалося. У такі роби були одягнені і в’язні фашистських концтаборів.
Але після війни поступово склалося більш гуманне ставлення до арештантів. Остання здалася Британія – в 1971 смужки були скасовані для жінок, а в 1991 – для чоловіків.
У совку смугасті роби історично були винятком із правил, в обігу були більш практичні темні однотонні варіанти.