Ви коли-небудь чули історії про людей, які «провалилися» на кілька років в інший вимір? Так-так, це може здатися фантастикою, але такі випадки є реальними і дуже чітко зафіксованими, а деякі навіть задокументовані. Вчені досі не знають, якими мають бути збіги обставин, щоб активізувалися подібні «двері» в інші виміри, але, судячи з кількості переказів, не викликає сумнівів, диму без вогню не буває.
Наприклад, наші предки – слов’яни, вважали, що портал у інші виміри тісно пов’язаний із водою. Саме водна стихія дозволяє потрапити у загадкове задзеркалля (інший світ). Так, сучасні академіки далекі від розуміння та усвідомлення таємних знань шаманів, жерців, знахарів та відьом. Але, практика свідчить, що мали рацію наші з вами предки.
Так, наприклад, у 2003 році на Волзі біля села Ветчак, що в улюбленій нами “брацькій” країні пропало троє підлітків. Батьки зверталися до міліції, але безуспішно. Хлопці рушили на рибалку і не повернулися додому.
Було створено спеціальні загони з місцевого населення. На допомогу у пошуках відгукнулися міліціонери та добровольці з Лисково, Кстово, Нижнього Новгорода – безрезультатно.
Через 8 років 2011 року рибалки повернулися. Дивно, що вони не змінилися, начебто й не минали ці роки. Місцевий чернець сказав, що це боже послання, мовляв, батьки старанно молилися і от диво. Але, насправді, ніхто напевно не знає причини.
Самі хлопці переказували одну і ту ж версію – наче риба погано клювала і вони вирішили поплавати. У цей час утворилася повітряна вирва і затягла їх. Що далі вони не пам’ятають.
Аналогічний випадок стався на озері Смердяче. Шатурський район в Підмосков’ї – на так званому “місці сили”. Тут, судячи з розповідей фольклористів, були розташовані капища язичників. Чи може це пов’язувати наявність порталів у водоймах із давніми культовими віруваннями? Не відомо. Проте існують розповіді місцевих жителів про водолаза Артема.
Якщо не заглиблюватись у подробиці, то ще в часи “совка” хлопець у 1981 році з товаришами вирушив на водойму. Там під час занурення з аквалангом, який дістався йому від батька (військового водолаза), не піднявся на поверхню озера у визначений час. Через півгодини перелякані друзі повернулися до поселення по допомогу. Понад 5 років пошукових робіт не дали жодних результатів. Артема вважають безвісти зниклим. Але, експерти говорили, що, ймовірно, його затягло гідратне дно і він не зміг випливти. Смердяче озеро ще називають бездонним через це загадкове явище.
Через 13 років 1994 року Артема зустріли місцеві рибалки. Він був дезорієнтований і не міг згадати, як його звуть і де він жив. Проте, у його поселенні Лемьошино всі одне одного знали і тому одразу розпізнали, хто це.
Сказати, що родичі та товариші були в шоці – це нічого не сказати. Минуло 13 років, його синові вже було 16, а дружина вдруге вийшла заміж. Та чщо там казати, все змінилося за ці роки! На питання, де він перебував весь цей час, Артем кивав головою і твердив, що він пірнув на 12 хвилин, як і домовлялися. Лікарі не знайшли жодних слідів черепно-мозкових травм, що могла стати причиною втрати пам’яті. Кінець у цієї історії сумний. Артем не зміг влитися у нове життя, поїхав до Сибіру, де жив пустельником. 2006 року його хата спорожніла, а сам чоловік зник безвісті.
Насправді, аналогічних історій багато. Наприклад, у 2018 році ціла експедиція з 6 осіб, на тиждень провалилася в болото Пантанал (Бразилія). Після повернення вони нічого не пам’ятали і не розуміли, що з ними сталося.
Є подібні розповіді та пов’язані з Байкалом та кримською акваторією. Цей феномен дуже цікавий, але його дуже важко вивчити. Втім, усьому свій час. І якщо є труднощі дослідження сьогодні, це не означає, що ми не дізнаємось правду завтра.