Чарльз Джон Джокін – уродженець невеликого містечка поблизу Ліверпуля – вперше вийшов у море в 11 років. У скільки років він пристрастився до випивки невідомо. Але ці два факти між собою мають дуже тісний зв’язок, про який ми хочемо розповісти.
А найбезпосереднішим чином!
До “Титаніка” Чарльз Джокін встиг попрацювати пекарем на пароплаві компанії White Star Line. На легендарний “Титанік” він зійшов займаючи посаду головного пекаря. До його обов’язків входило забезпечувати пасажирів свіжим смачним хлібом щодня і організовувати роботу 13 пекарів, які перебували в його підпорядкуванні.
І ця робота стала б однією з багатьох у житті Джокіна, якби не підступний айсберг, який поділив багато життів пасажирів лайнера на до і після.
У ніч зіткнення і власне, аварії корабля, Чарльз зазвичай відпочивав у своїй каюті в компанії свого незмінного друга-старого доброго віскі. Звичайно, після зіткнення, відчувши удар, вже досить нетверезий Джокін вийшов із каюти і потрапив у трохи хаотичну суєту – офіцери організовували порятунок пасажирів. Не залишаючи своєї склянки, головний пекар організував доставку провізії до рятувальних шлюпок і став керувати заповненням та спуском на воду довіреної йому з техніки безпеки шлюпцки № 10.
Джокін з уражаючою багатьох витримкою і незворушністю вмовляв панікуючих пасажирів займати місця в рятувальних човнах, скидав дерев’яні шезлонги з палуби у воду (і вони стали таки порятунком для деяких людей тієї ночі), відмовився від місця в довіреній йому шлюпці на користь ще одного пасажира і, зрозумівши, що нічого корисного вже зробити не може, повернувся в каюту, щоб продовжити випивати.
Незважаючи на те, що Джокін був уже добряче п’яний, інтуїтивно він залишає каюту в самий кульмінаційний момент – коли корабель розколовся на дві частини. У цей час багато нещасних зривалися вниз у темну глибину з частини судна, що перекинулася на воді. Чарльз же (будучи п’яним!) переліз через поручень біля кормового флагштока, опустився у воду на частині корабля, що занурюється на дно, “ніби на ліфті”. Так, нетверезий головний пекар “Титаніка” став останнім, що врятувався тієї ночі.
Він пробув у крижаній воді близько двох годин (здається, він згадував про віскі, що супроводжував його в пляшці), поки не помітив рятувальні човни, в одному з яких йому незабаром знайшлося місце.
Після свого повернення в Англію Джокін брав активну участь у розслідуванні загибелі лайнера і охоче ділився тим, як він зміг пережити цей страшний час і залишитися в живих. Незважаючи на пережите, Чарльз продовжив працювати на кораблях, тільки тепер він забезпечував свіжим хлібом солдатів транспортних кораблів ВМС США, куди він невдовзі переїхав і де міг знайти свою долю.
Чарльз Джон Джокін помер у віці 78 років від пневмонії. Фото із ресурсу.
Звичайно, це дивовижна історія порятунку в жодному разі не виправдовує пияцтва і вже точно не закликає нас здатися на милість цієї згубної звички. І не треба думати, що алкоголь точно сумісний із купанням і навіть може зіграти на руку в критичний момент.
Ні, давно доведено, що алкоголь небезпечний саме цим фальшивим відчуттям тепла і людина не одразу може помітити, що замерзає. На думку психологів, у випадку з Чарльзом Джокіним алкоголь зіграв роль розслаблюючого фактора, який дозволив йому не піддатися паніці, а зосередиться на одній, але головній думці – вижити! Що йому зрештою і вдалося.