Торквемада народився у 15 столітті у сім’ї священика. Щоб продовжити справу батька, він здобув богословську освіту. Але служіння Богові не дуже приваблювало молодого Томаса. Набагато більше завзяття в нього було до подорожей та пізнання світу.
Є версія, що ненависть до інакодумців з’явилася у Торквемади після того, як його відкинула кохана дівчина, віддавши перевагу богослову мавра. Так чи інакше, через якийсь час Томас став головним гонителем євреїв, маврів та інших некатоликів.
Спочатку Торквемада служив в ордені домініканців, де він намагався вразити всіх своїми ораторськими здібностями та вмінням вправно трактувати католицькі догми. Поступово він став духовним наставником інфанти Ізабелли Кастильської, майбутньої королеви Іспанії. Він прищеплював їй ненависть до всіх єретиків. Через якийсь час Томас видав Ізабеллу заміж за Фердинанда Арагонського та об’єднав Іспанію.
У 1483 Торквемаду призначили на посаду Великого інквізитора Іспанії. У інакомислячих залишилося лише два шляхи – прийняття католицтва чи смерть. Сотні тисяч євреїв і маврів були вигнані з Іспанії, а незліченну кількість людей мучили в темницях в очікуванні смертного вироку. Сам інквізитор писав посібники з визначення єретиків. Це ім’я боялись вимовляти вголос.
Також були дуже популярними акти віри – публічні спалення. Катування застосовувалися по відношенню до всіх, хто був не до вподоби Торквемаді чи короні. Після того, як людину стратили, у неї забирали все її майно. Томас вважається найжорстокішим інквізитором історії. За весь час його перебування на посту в країні було закатовано та вбито кілька десятків тисяч людей.