В липні 1912 року газета «Маріупольська життя» надрукувала замітку під назвою «Вага людської душі».
Ось про що в ній говорилося: «Американський лікар Мак-Дугаль влаштував науковий досвід, який визначив вагу того невідомого, що називають душею. Він поклав вмираючого пацієнта за 3 години 40 хвилин до моменту його смерті на легке дерев’яне ложе, поставлене на ваги, і зрівноважив його з дуже великою точністю. І ось в мить, коли, життя покидало хворого, всі могли спостерігати, як стрілка вагі здригнулася і тіло опустилося вниз.
Для того, щоб знову досягти рівноваги, потрібно додати гир на 21 грам 5 з чверт. золотників. У подальших дослідах «вага душі» коливався між 15 і 32 грамами (3 з чверт. І 8 золотників). Примітно, що зробивши такі ж досліди з собаками вчений не знайшов ніякої різниці у вазі живої собаки і її трупа».
Треба сказати, що “Маріупольське життя” трохи припізнилися з цією новиною. Доктор Дункан МакДугалл ще в 1907 році опублікував у цілком серйозному журналі “Американська медицина” статтю “Гіпотеза про субстанції душі разом з експериментальними доказами існування такої субстанції», де розповідав про цей досвід.