Новий закон про працю в Україні має прийти на заміну Трудового кодексу у разі ухвалення Верховною Радою урядової ініціативи та готує українцям ряд істотних нововведень. Деякі норми викликали у експертів та юристів серйозні побоювання. Зокрема, це стосується можливості різного трактування положень про звільнення співробітників, зазначають Патріоти України.
Ще одним суперечливим моментом стала можливість розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця внаслідок призову працівника в армію. У той же час зазначається, що звільнення в такому разі має здійснитися до дня початку військової служби. Якщо цього не сталося, то за працівником зберігається місце роботи та заробітна плата.
Серед основних новацій у законопроекті “Про працю” можна виокремити такі:
Деякі норми викликали у експертів та юристів серйозні побоювання. Зокрема, це стосується можливості різного трактування положень про звільнення співробітників.
Ще одним суперечливим моментом стала можливість розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця внаслідок призову працівника в армію. У той же час зазначається, що звільнення в такому разі має здійснитися до дня початку військової служби, передає ТСН.
Якщо цього не сталося, то за працівником зберігається місце роботи та заробітна плата.
Серед основних новацій у законопроекті “Про працю” можна виокремити такі:
Роботодавець також має право звільнити працівника за власною ініціативою. Для цього він повинен повідомити про свої наміри за 15 днів – якщо працівник працює менше півроку, за 30 днів – якщо працює до 5 років, за 60 днів – якщо працює до 10 років, і за 90 днів – якщо працює понад 10 років. Такі терміни попередження можна замінити грошовою компенсацією у розмірі середньоденної зарплати працівника за кожний робочий день.
Крім того, роботодавець може звільнити працівника без його згоди відразу і без попередження, виплативши компенсацію не меншу, ніж подвійний середньоденний заробіток за кожен робочий день зменшення терміну попередження.
Роботодавець має право звільнити працівника, якщо він порушив його умови щонайменше двічі протягом 180 днів, або ж якщо не приходить на роботу більше 10 днів поспіль без пояснення причини. Також якщо він протягом 4 місяців підряд або 150 днів протягом року не з’являється на роботі з причини тимчасової непрацездатності.
Якщо ж колишній працівник поновлений на посаді за рішенням суду, то роботодавець має право все одно розірвати договір, але зобов’язаний надати йому іншу роботу (посаду) або ж виплатити компенсацію не менше ніж 20 середньоденних заробітних плат.
Не можна звільняти вагітних та жінок у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами, а також жінок і чоловіків, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до 3 років.
При цьому відсутня норма про заборону звільнення працівників, якщо вони знаходяться на лікарняному або у відпустці. Робочий час залишається такий самий – 40 годин протягом тижня. Можлива понаднормова робота (тільки не для вагітних, дітей до 18 років та працівників із шкідливими умовами праці).
Для працівників від 16 до 18 років встановлена скорочена тривалість робочого часу – 36 годин на тиждень. Аналогічна ситуація і для вагітних і працівників із шкідливими умовами праці.
Занятість від 22:00 по 06:00 вважається роботою у нічний час. Вона повинна бути не більше 8 годин за кожну добу.
Термін щотижневого відпочинку хочуть скоротити з обов’язкових 48 годин на тиждень до 24. За роботу у вихідні працівник має право домовитися з роботодавцем про надання іншого дня для відпочинку. Якщо працівник бажає оплату за роботу у вихідні, святкові, неробочі дні або за нічну роботу і понаднормові, то вона складе щонайменше 120% від зарплати.
Відпустки. Щорічну оплачувану відпустку планують встановити в розмірі 24 днів, а для дітей до 18 років – 31 день.
Між тим, хочуть скасувати норму про обов’язкову 14-денну відпустку протягом року. Ще працівники можуть збільшити можливий відпустку за власний рахунок з 15 до 30 днів.
Трудові книжки будуть не обов’язковими. Роботодавців зобов’яжуть протягом 3 місяців віддати працівникам їх паперові книжки, але за бажанням їх можна використовувати, якщо співробітники хочуть, щоб продовжили вести облік стажу саме в них.
Взагалі ж роботодавці мають орієнтуватися на Держреєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування. Він працює з 2000-го.