Давньогрецький філософ Сократ замислювався над різними важливими темами людського життя. Одного разу він вирішив перехожим давати таке питання: «Якщо станеться пожежа, кого ти будеш рятувати: дружину або одного з дітей». Кого б на вулиці не запитував, всі відповідали, що рятували б дитину.
Звичайно, це суб’єктивна думка філософа, але він заперечував сказане і переконував, що рятував би дружину. Обґрунтовував свій вибір тим, що врятований син нагадував би йому про втрату другої половинки. Та й для дитини це життя не було б добрим: дитина без матері буде нещасною.
У різних небезпечних ситуаціях батьки рятуватимуть саме дітей, бо оберігати своє потомство – призначення кожного. Саме так і відповіли всі опитані одним чоловіком на роботі.
Але один старший чоловік змовчав. А вже після роботи підійшов і сказав: «Я не говорив, бо мене б не зрозуміли. Зі своєю дружиною ми у шлюбі сорок років і істина така: сини порозліталися по світу, мають свої сім’ї, проблеми, рідко приїздять в отчий дім. А дружина – мій супутник, порадник, друг на все життя. Звичайно, діти – найголовніше у житті, але слід пам’ятати, що найближчими є чоловік і дружина. Вони один для одного мають замінити цілий світ».
Після цих слів більше починаєш цінувати сім’ю, кохання, людину, яка завжди готова підтримати і зрозуміти.