Найбільшого розквіту Київська Русь, як держава, досягла за правління князів Ярослава та Володимира. Однак головним уособленням військового лідерства в історії України є князь Святослав.
Про це пише Файна Сторінка із посиланням на 24tv.ua
Якби Чак Норіс жив у середньовіччі та на теренах сучасної України, то його б звали Святослав. Образ супергероя князю Святославу допомогли створити насамперед художники і письменники. Однак, слід визнати, що зробили вони це не на порожньому місці. Адже Святослав дуже любив воювати.
Можна сумніватися в оповідях про те, що він одягався, їв та жив на рівні з усіма своїми дружинниками. А легендарна фраза: “Іду на ви”, яку приписують Святославу, теж далеко не історичний факт. Однак в тому, що війна була головною фішкою Ігоровича – сумнівів точно немає.
Князя Ігоря брутально вбило плем’я деревлян, їм ефектно помстилася свята княгиня Ольга, вона ж мати Святослава. Доки мати мусила керувати державою, то маленького Святослава виховували скандинавські воєводи батька Свенельд і Асмуд. Звідси вочевидь і безмежна любов до розмахувань гострими предметами, яку князь взявся реалізовувати заледве дорвавшись до влади.
Нехай і не наймасштабнішим, та ймовірно найвдалішим із маси військових походів князя стало його східне турне, що розпочалося у 965 році. Спочатку Святослав підкорив та приєднав до Русі плем’я в’ятичів, що жило на території кількох сучасних російських областей. Іпатіївський літопис описує їх, як морально зіпсутий народ, спотворене плем’я, яке не поважає законів.
На цьому київський князь не зупинився і практично зруйнував цілу державу – Хозарський каганат.
Що відомо про Хозарський каганат? Це кочівники, які в той час були головною силою на Кавказі, контролювали торговельні шляхи із узбережжям Каспійського моря і далі на схід.
От тільки в другій половині Х століття у хозарів повилазило багато внутрішніх проблем, насамперед, на релігійному фоні. Язичникам, юдеям, мусульманам та християнам стало тіснувато. Тож Святослав вирішив скористатися нагодою і організував одразу кілька поспіль походів.
Історики сперечаються, скільки саме цих “вилазок” було та скільки війська підійняв на ці місії київський князь, але припускають про 10 тисяч. Водночас частина пересувалася суходолом, а решта складала річковий флот. Головні фортеці хозар, охороняли якраз річкові шляхи – Ітиль на Волзі та Саркел на Доні. Обидві Святослав взяв без очевидних труднощів, розгромивши врешті хозарів і в генеральній битві у полі.