Сьогодні коментарі спеціаліста щодо перегляду кольорових ТБ-програм здаються трохи дивними, але врахуємо, що пройшло півстоліття.
Про це пише Файна Сторінка за матеріалами газети “Соціалістична Харківщина”, № 244 від 16 грудня
Шлях до кольорового телебачення
До редакції надійшов лист П. В. Морозова, в якому він запитує, які перспективи дальшого розвитку кольорового телебачення. Чи будуть кольорові передачі в Харкові? Коли це буде? Що для цього потрібно: нові телевізори чи можна замінити екран?
На просьбу редакції відповідає інженер В. П. Іванов.
Ідея кольорового телебачення народилася давно, але технічно здійснити її виявилося справою нелегкою. Для кольорового зображення взагалі досить передати три кольори: червоний, зелений, синій. Але для цього треба зайняти в ефірі втричі більше місця, ніж для звичайної передачі. Це б скоротило число телевізійних каналів у відведеному для передачі діапазоні частот.
Необхідно було розробити таку універсальну систему передач, яка б вкладалась у рамки існуючих стандартів, а кольорові передачі можна було б дивитися і по телевізорах з чорно-білим зображенням. Власники ж телевізорів з кольоровим зображенням повинні мати можливість приймати і чорно-білі телевізійні передачі.
Як відомо, кольорове телебачення в СРСР здійснюється на основі сумісної радянсько-французької системи СЕКАМ, розробленої у рамках науково-технічного співробітництва вчених та інженерів СРСР і Франції. Кольорова телевізійна програма Московського телецентру передається в десятки міст Радянського Союзу, зв’язаних з Москвою радіорелейними і кабельними лініями. Приходить вона і в Харків. Наш телевізійний центр ретранслює її по 8-му, а іноді і по 3-му каналах. Телеглядачі можуть дивитися кольорову програму по телевізорах «Рубин-401», «Радуга-4», «Радуга-5». Власники телевізорів з чорно-білим зображенням можуть дивитися кольорову програму по своїх телевізорах, але в чорно-білому зображенні.
У багатьох телеглядачів виникає запитання: чи можна переробити телевізор, замінивши кінескоп, щоб дивитися передачі кольорового телебачення. Тут треба одразу ж розчарувати телеглядачів: переробка телевізора настільки складна, що це недоцільно.
У зв’язку ж із складною конструкцією телевізорів з кольоровим зображенням вартість їх у три-чотири рази вища, ніж з чорно-білим. Треба вважати, що незабаром при масовому випуску вони коштуватимуть значно дешевше. Запорукою цього є переведення їх схем на напівпровідники і застосування плівкових схем, вартість яких при масовому виробництві набагато нижча, ніж, скажімо, схем друкованого монтажу, що застосовуються у сучасних телевізорах. Значно скоротяться і габарити телевізорів з кольоровим зображенням.
Харків ретранслюватиме кольорові програми не лише Москви, а й Києва, Ленінграда, Тбілісі.