У міфах, легендах, стародавніх рукописах та старовинних книгах залишилися згадки про загадкові артефакти, які мали ті чи інші чарівні властивості. Дивно, але багато із них велми схожі зі деякими сучасними винаходами – космічні кораблі, лазери, роботи тощо. Файна сторінка хоче розповісти про деякі із них.
Триножник Аполлона
Як відомо, грецький бог Аполлон був родом з північної країни гіпербореїв. У стародавніх міфах згадувався якийсь дивний триніжок, на якому він літав на батьківщину. Більше того, на давньогрецьких вазах збереглися зображення цього триніжка.
Цікаво, що аналогічний триніжок згадувався китайським поетом Цао Чжі у «Славослів’ї трьом триніжникам Хуанді». Він стверджував, що китайський імператор Хуанді мав металевий «котел» ємністю 100 л, на трьох опорах. Триножник «зображував дракона, що летить у хмарах», «міг спочивати і міг йти, міг ставати легким і важким». Що воно таке було, нажаль сьогодні ми можемо тільки здогадуватись.
Роботи на Олександрійському маяку
Олександрійський маяк – одне із семи чудес світу та одна з найзагадковіших споруд в історії. Він був побудований в III столітті до н.е.
Крім того, що сам по собі цей маяк був вражаючим за своїми нетипово гігантськими розмірами, головна його фішка – дуже яскраве світло, походження якого досі не встановлено. Завдяки цьому світлу маяк був поімтний дуже далеко.
Крім функції освітлювати, за легендами, маяк міг знищувати ворожі кораблі, коли вони наближалися до Олександрії. Цікаво, що давні автори писали про те, що на маяку було… чотири робітники жіночої статі. Позолочені діви виконували різні функції: одна показувала швидкість, друга попереджала про мілини, третя видавала звукові сигнали, а четверта – визначала напрям вітру.
Золоті діви Гефеста
У знаменитій «Іліаді» Гомера є опис золотих дів, зроблених богом вогню Гефестом. Вони дуже нагадують роботів із штучним інтелектом.
«Назустріч йому золоті служниці вмить підбігли, подібні до дів живих, у яких розум у грудях укладений, і голос, і сила, яких найрізноманітніших праць навчили безсмертні боги».
Так давньогрецький поет Піндар писав про такі ж загадкові рухомі неживі постаті, створені чарівниками. Зауважимо, що й Гомер та Піндар перекладалися у минулі століття. Це були часи коли перекладачі могли спростити та викинути незрозумілі для них на той час терміни.
Існують також легенди про те, що бог Гефест зробив для критського царя Міноса величезну бронзову людину за іменами Талос, яка захищала його володіння.
Чарівний жезл кадуцей
Кадуцей – жезл, який можна побачити на найдавніших фресках і барельєфах, причому найрізноманітніших культур. Міфи про чарівні жезли та їх зображення є в стародавніх культурах Індії, Греції, Шумеру, Мезоамерики.
Кадуцей міг руйнувати, вбивати, ламати скелі, але не тільки. Він мав безліч властивостей – управління погодою, перетворення одних речовин на інші і так далі.
Знамениті десять біблійних єгипетських кар були здійснені за допомогою палиці Мойсея, дія та опис якого повністю відповідають міфам про загадковий кадуцей. До речі, саме палиця-кадуцей став прообразом чарівних паличок у казках багатьох народів світу.
Дзеркало у соборі святої Софії
У 1594 році австрійський дипломат Еріх Лясота побував у Києві і написав цікаву річ про собор святої Софії:
«В одній з плит, що прямо проти головного вівтаря, є круглий отвір, близько пів ліктя в діаметрі, тепер наповнений вапном; кажуть, що в ньому раніше поміщалось дзеркало, в якому за допомогою чаклунства можна було бачити все, що задумаєш, навіть на відстані кількох сотень миль».
Лясота теж розповідає легенду про чарівну властивість дзеркала:
«Але трапилося, що один із київських князів вирушив на війну з язичниками і тривалий час був у відсутності; дружина його, звичайно, щодня дивилася в це дзеркало, бажаючи знати, що він робить і як поживає її пан. Але одного разу, побачивши між іншим, що він перебуває в любовних стосунках із полоненою язичницею, вона в гніві розбила дзеркало; нехай, втім, достовірність цієї розповіді лежить на відповідальності чинили перекази».
Це дуже нагадує чарівне дзеркало з казки Пушкіна «Про мертву царівну і сім богатирів» – можливо, він теж чув ці легенди. Цікаво, що цей круглий отвір від дзеркала, що таємниче зникло, можна побачити в Софійському соборі і зараз.
Дзеркало Нострадамуса
Ще одне загадкове чарівне дзеркало належало знаменитому авантюристу графу Сен-Жермену. За легендами, у ньому можна побачити всі події майбутнього та дізнатися про власну долю. Ходили чутки, що це дзеркало колись належало самому Нострадамусу, котрий саме за його допомогою робив свої знамениті, вражаючі точністю передбачення.
Зберігся запис у щоденнику Катерини Медічі, яка стверджувала, що Нострадамус показував їй цей таємничий предмет.
«Там були картини якихось свят, вогні пожеж та потоки крові – це була ніч Святого Варфоломія… Потім з’явилося смертне ложе – пишне, королівське… Обличчя чоловіка, але з жіночими сережками та намистами – це був Генріх III. Потім у дзеркалі з’явилася чиясь велика тінь»…
Версію про чарівне дзеркало можуть підтвердити й свідчення самого Нострадамуса. Він почав першу центурію описом якогїсь бронзовогої таці, через яку він бачить майбутнє.
Чарівний інструмент шамір
У Біблії є згадки про те, що у пророка Мойсея був чарівний камінь під назвою шамір, який потім належав цареві Соломонові. Цей камінь мав неймовірну силу – він міг розрізати алмази, скельний базальт, мармур і залізо.
У старозавітному апокрифі «Агада про Соломона» сказано, що шамір був завбільшки з ячмінне зерно, а зберігали його загорнутим у вовняну вату у свинцевій посудині, наповненій ячмінними висівками. Цікаво, що шерсть, свинець і висівки мають властивість поглинати радіацію. Цікаво, що шамір розрізав камінь не сам собою, а ніби випромінюванням – треба було просто тримати шамір навпроти потрібного місця, і відколювалися шматки каменю чи мармуру – його дія схожа на сучасні лазери.
Вімани – літаючі кораблі
У багатьох стародавніх джерелах є згадки про вімани – літаючі кораблі минулого. Наприклад, персонаж «Махабхарати» Арджуна, син Індри від земної жінки, отримав у подарунок від отця-бога чарівну віману.
«Колісниця була забезпечена всім необхідним. Її не могли перемогти ні боги, ні демони; вона випромінювала світло і тремтіла, видаючи гуркітливий звук. Своєю красою вона полонила уми всіх, хто її споглядав. Її створив силою своїх аскез Вишвакарма – архітектор і конструктор богів. Її форму, як форму Сонця, не можна було точно розглянути»…
Цікаво, що давньоіндійські тексти стверджують, що існували вімани для далеких польотів – подорожей у межах «сур’я мандали» та «накшатра мандали». «Сур’я» на санскриті та сучасному хінді означає Сонце, «мандала» – сфера, область, «накшатра» – сузір’я.
Медичні апарати атлантів
Знаменитий ясновидець Едгар Кейсі в стані трансу докладно описував технології зруйнованої Атлантиди. Він стверджував, що у Атлантиді широко застосовувалася електроенергія для транспортних засобів, дистанційна фотографія, читання текстів крізь стіни навіть з відривом; була подолана гравітація. А для лікування атлантів застосовувалося щось на кшталт рентгенівських променів та радіоактивності – якась енергія, чудовий «вогонь».
Цим вогнем регенерувалися тіла людей, «чарівними променями» випалювалися шкідливі впливу руйнівні сили на організм. Внаслідок цього опромінення атланти могли суттєво омолодитися. Цікаво, що в наш час український фізик Сергій Сітько заснував нову галузь цієї науки під назвою “Фізика живого”, і навіть створив технологію квантової медицини, яка діє за подібним принципом, та експерементоально підтрверджує, що над клітинним рівнем інсує ще один – когерентне оптичне поле людини (по простому кажучи система лазерних променів у міліметровому спектрі), яке власне і програмує поведінку клітинного рівня.
Кристали атлантів
Крім того, у атлантів були деякі кристали великої потужності. Ці кристали використовувалися як у творчих, і у руйнівних цілях. У них відбувалася концентрація енергії зірок, а також енергій атмосферного та позаатмосферного походження. І ці космічні енергії дозволяли керувати різними засобами пересування, які піднімалися високо в повітря, або літали низько над землею, або плавали по воді і під водою. Цікаво, що магічний Перстень-талісман Пушкіна , що зберігається в його музеї-квартирі, цілком може бути кристалом атлантів.