Психологія

ЯК НАВЧИТИСЯ ПОМИЛЯТИСЯ ПРАВИЛЬНО

Як сказав колись Еміль Кроткий: “Не помиляється лише той, хто нічого не робить. Але й нічого не робити — помилка”. Тож, як не крути, помилок не уникнути. Зовсім інша справа навчитися перетворювати їх на цінний ресурс. Кожен прагне цікавої роботи. Але цікаво — це межа між страшно та нудно, а значить — вихід на нові території. Якщо ми на новій території, то ми не знаємо всіх правил, і ризиків помилитися стає все більше. Якщо ж через страх невдачі не виходити за межі зони комфорту, розвитку не буде. Буде консервація. Тому помилка — це теж елемент розвитку, інформує zza.delo.ua.

Помилка — це не навмисне відхилення від дій, думок, результатів, які я вважаю правильними або ж різниця між тим, чого ми чекали в якості результату, і тим, що отримали. Але якщо є очікування, що зараз все провалиться і все дійсно провалюється, то це не помилка. Від помилок ніхто не застрахований, більш того, кожен фахівець, який прагне розвитку, приречений помилятися. Але наслідки помилки часто залежать і від багатьох факторів.

Те як ми реагуємо на помилку теж дуже важливо.

Падати і вставати — це компетенція

Спортсменів на перших же заняттях вчать падати. Тобто навичка падати і гідно вставати в них тренується раз за разом, заняття за заняттям. Поза спортом переживати помилки ніхто нікого не вчить. Але результативний аналіз програшів дозволяє уникати похибок у майбутньому.  

Уміння помилятися — це:

1. Хороше володіння своїм інструментом (тілом, емоціями, інтелектом). Якщо в ситуації помилки людина не володіє своєю емоційною сферою, своїми емоційними проявами, скоріш за все, вона “наламає дров”. Якщо людина не володіє своїм фізичним здоров’ям, то може захворіти. Якщо не володіє своїм інтелектом — не зможе проаналізувати ситуацію й захиститися.

2. Уміння розслабитись та відпустити ситуацію.

3. “Не рипатись” в падінні (чим складніші рухи при падінні — тим більше травм).

4. Уміння зайняти позицію, яка мінімально загрожує травмуванням (згрупуватись). Бувають ситуації, коли після програшу людина зразу йде звільнятися. Це не правильно. Потрібно знати свою реакцію на кризову ситуацію і вміти згладити гострі кути, не підставитися іще більше та не наробити дурниць на емоціях.

5. Уміння зібратися та продовжити виступ навіть після помилки.

Помилка — це коли ми чинимо не правильно з власної точки зору або з точки зору соціуму в якому перебуваємо. Правильно чи неправильно — часто визначає спільнота, в чиїй юрисдикції ми зараз знаходимося: школа, компанія і т.ін. І кожен соціум вимагає виконання його правил. Тому важливо пам’ятати, що ситуація помилки чи професійного програшу не є ситуацією оцінки працівника як особистості. А зауваження від керівника —  не є ситуацією сварки. Просто керівництво намагаєть “потикати гострим”, щоб ви “відійшли” й почали рухатися в інтересах компанії, — так, як потрібно роботодавцю. Замість того, щоб сприймати помилки дуже особисто, варто виходити за рамки власних відчуттів і дивитися на картину в системі.

Час коли всі працювали за чітко прописаними нормами давно в минулому. Сьогодні професіоналу необхідно бути гнучким, вміти знаходити нові способи дій, приймати нестандартні рішення. А як відомо, все це передбачає помилки і уміння з ними справлятися.

З чим ми стикаємося, коли помиляємось?

– Неочікуваний результат.

– Емоційна реакція.

– Провина/відповідальність.

– Реальні наслідки.

– Шляхи подолання наслідків.

– Комунікація. Помилка в комунікації може призвести до погіршення ситуації.

– Урок і прибуток. Будь-яку помилку добре б перетворити на урок, а урок на прибуток для себе як професіонала, на підсилення себе як спеціаліста.

– Відновлення. Так як спортсмени відновлюються після поразок та травм, необхідно і працівникові відновитися після помилки. Інакше продовжувати ефективно працювати не  вийде.

Способи реакції на помилку

Їх можна умовно поділити на три типи: захист, напад та завмирання. І дуже важливо знати свій. Адже це перша реакція та дії після усвідомлення програшу. Ця перша реакція може стати вашим першим ворогом.

Пауза між ситуацією і реакцією має бути хоча б секунду, щоб встигнути пригальмувати автоматичну реакцію і зрозуміти, чи є вона вигідною в даній ситуації.

Що варто зробити під час помилки:

– Зупинитись.

– Назвати емоції. Коли ми рефлексуємо та називаємо емоцію, вона потрапляє в зону нашого впливу і ми здатні її контролювали.

– Зрозуміти, чи дозволяє ситуація проявити зараз ці емоції.

Якщо проявити свої емоції зараз не вигідно — то їх варто контейнувати та проявити в безпечних умовах.

Принципи комунікації

Коли виникає професійна помилка дуже важливо правильно прокомунікувати з колегами та керівництвом. Інколи це може дозволити або швидко розв’язати ситуацію, або зажене її в глухий кут. Тож говорячи про свою невдачу, висловлюйтесь коротко і мовою професіонала, давайте стислий прогноз наслідків і план дій (краще декілька).

Загалом, під час професійного програшу чи помилки ми переживаємо: провину, страх і сором. Провина і сором — це такі самі механізми соціального контролю, як і емоції. Якщо ці відчуття відвідують нас щодо професійної ситуації — ми стаємо в ній дещо неадекватними. Якщо допускати переживання цих емоцій в собі кожного разу, коли ви помиляєтесь, то це перетвориться на повільне самознищення. Тому, якщо ви відчуваєте сором, в першу чергу запитайте себе: “Перед ким мені соромно?”. І швидко починайте боротися з цим відчуттями, адже є шанс впасти в пасивну позицію (це позиція, в якій я нічого не можу зробити). А це не є позиція професіонала. Тож намагайтесь розбиратися з цими емоціями та трансформувати їх.

Пережити емоцію можна такими шляхами:

– Тілесне проявлення (від тупання ногами до биття посуду).

– Фізичне (рух, дія, спорт).

– Проговорення.

– “Побути в цьому” (спосіб полегшення собі переживання емоцій).


Відповідальність замість провини

Замість поняття вини і сорому, в робочих ситуаціях варто застосовувати  термін “відповідальність”. Це територія договірна, і якщо одна сторона не може виконати свою частину договору, це не питання провини — це питання відповідальності.

Відповідальність — це ситуація, у якій працівник знає наслідки, визнає свою до них причетність і вживатиме дій для їх подолання. Беручи на себе відповідальність, варто пам’ятати, що це не стосується мене, як людини чи професіонала загалом. А лише конкретного прояву, як професіонала в цій конкретній ситуації. Коли ми вже визнали свою відповідальність за помилку, важливо проаналізувати ситуацію, зрозуміти, що реально відбулося і що робити, аби уникнути подібної помилки в майбутньому.

Алгоритм аналізу ситуації:

1. Визначити дійових осіб ситуації: видимі і невидимі, активні і пасивні, люди і явища.

Важливо розуміти, що не лише ви несете 100% відповідальності за помилку. Що вони робили або не робили? До яких наслідків це призвело? Яка ваша роль у ситуації? Більшість професійних програшів відбуваються саме тому, що когось з активних учасників не було враховано. Це не звільняє вас від відповідальності, але дозволяє уникнути подібних помилок у майбутньому. Далі потрібно запитати себе “чи могла/міг я вчинити по іншому?”. Якщо відповідь “ні”, то нічого себе гризти за це. Ви все одно нічого змінити не могли. Зрозумівши причини помилки чи програшу, необхідно проаналізувати наслідки: для себе, для компанії, короткотермінові, довготермінові, реальні та ймовірні наслідки, позитивні та негативні.

2. Зрозуміти, що робити з наслідками цієї помилки в рамках своєї відповідальності.

Коли ви вже визначили, що не несете 100% відповідальності за ситуацію і вже впоралися зі своїми емоціями та переживаннями, варто оцінити, що нового дізналися для себе з цієї ситуації: про себе, про інших, про компанію/світ/ситуацію. Наприклад, можете дізнатися, що ви не дуже добре працюєте в ситуації, коли на вас кричать. Або дізнатися, що є люди, які можуть допомогти в подібній халепі.

3. Подумати, як вчинити в подібній ситуації наступного разу.

На останньому етапі роботи з професійною помилкою саме час продумати алгоритми своїх дій в подібних ситуаціях у майбутньому. А для цього потрібно знайти відповіді на питання:

– Які фактори впливу я врахую?

– Які стратегії оберу?

– Як підстрахуюсь?

– Яких умінь чи компетенцій мені забракло цього разу і де я їх можу прокачати?

– Яких умінь, знань, навичок потрібно “набути”, щоб наступного разу не помилитися?

Обкладинка – pinterest.com.

Редакція може не поділяти думки авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації в матеріалах із посиланням на зовнішні джерела. Роміщення цієї публікаці на інших сайтах без відкритого активного посилання на LikeMe заборонено.