Подорожі

10 мальовничих сіл Західної України, де варто побувати

Західна Україна – це не лише гірські Карпати, красива архітектура Львова і численні замки.

Західна Україна – це села. Безліч крихітних, ніби намальованих, нікому невідомих. Великих за розміром і величних сіл. Історичні, старовинні, вічні… таємничі, містичні і вигадані, милі і кумедні. Вони – унікальні. Завітайте – і кожне з них розкаже вам свою вражаючу історію, а, може, казку. Ця казка, що пахне полином Поділля, сходить сонцем над руїнами фортець, вмивається водами Нічлави і колишеться на степових травах вічних доріг, поведе вас у таємницю, щоб навічно закохати у красу українських сіл. Про це пише сайт “Новини“.

с. Брага, Хмельницька обл.

300-літнє кладовище; мавзолей Жебровських 1909 року; та найкращий вид на Хотинську фортецю.

За незвичайним ракурсом Хотинської фортеці сюди їздять навіть фотографи із світовими іменами. Щоб побачити цю приголомшуючу красу на власні очі, варто завітати у село неподалік Хотина. Та це не все, чим сподобається Брага. Цікаво буде побродити дуже старим польським цвинтарем із неоготичними надгробками. Саме на його території в гущі високих дубів стоїть загадковий костел-капличка. Це – мавзолей давньої польської родини, трьох представників якої там поховано. Ось така справжня історична перлина хмельницької провінції – зі своєю красою, загадковістю та незвичними принадами. Місце, що може стати справжньою знахідкою навіть для досвідченого туриста.

с. Підкамінь, Львівська обл.

16-метровий Чортовий камінь; монастир «Походження Дерева Хреста Господнього»; гора із монастирем, названа на честь язичницького божества роду і плодючості; кам’яні хрести поховань XVII ст.; щорічний міжнародний етнофестиваль.

Найперше, що вразить вас в цьому узгірному поселенні на межі Львівської та Тернопільської областей – легендарний камінь-велетень. Із західного боку природної споруди – ніша у формі серця, а на вершині – 6 ям-могил півметрової глибини. Ймовірно, у часи язичництва їх використовували для жертвоприношень. Усі, хто був тут, відчували особливу таємничу енергетику місця.

Не відмовляйтесь від пропозицій відвідати монастирі із потаємними ходами та підземною церквою. Вони відкриють перед вами ще багато цікавих «експонатів» селища. До речі, в колишніх келіях одного з монастирів досі діє лікарня душевнохворих жінок.

У тому, що Підкамінь – одне з наймістичніших поселень Західної України, ви переконаєтесь одразу, як побуваєте в ньому. Така вже тут енергетика.

с. Струсів, Тернопільська обл.

Старовинний парк із палацом XVIII століття; печерна церква; давнє польське кладовище; келія язичників ІX століття.

Якщо ви не є шанувальником Степана Будного (саме тут він народився) – вам варто познайомимтись з творчістю цього маловідомого але дуже талановитого поета, що пішов з життя у 24 роки. Та не лише тому завітати у Струсів – мальовниче село на Теребовлянщині. Ніде інде ви не зустрінете такої унікальної печерної церковки з вівтарем, витесаним у камені, та коморою, в стінах якої були викуті келії для монахів. Та найцікавіше можна побачити всередині, у підземеллі…


А ще справді дуже цікавими є надгробні пам`ятники струсівського кладовища. Серед фігур святих, ангелів, тварин, дівчат, дітей можна зустріти дивовижні й унікальні експонати. Це варто побачити.

с. Бакота, Хмельницька обл.

Скелястий монастир; джерела «Жіночого», «Чоловічого» та «Сімейного щастя»; кам’яний відбиток стопи Будди.

Бакота – затоплене село, давня столиця Пониззя. Це місце на березі Дністра у Кам`янець-Подільському районі, де колись розташовувались безліч язичницьких святилищ та капищ, кургани з жіночими похованнями. Пропливши річкою Смотрич, ви побуваєте буквально над відбитком стопи Будди, існування якого вже частково підтверджено підводними дослідженнями.

А ще з річки перед вами відкриється панорама скелястого монастиря. Надзвичайної краси природа та цілюща вода з освячених джерел доповнять незабутні враження від цього справді знакового місця.

с. Чагарі, Тернопільська обл.

«Купальська феєрія», Риба в капелюсі, Мавка і Лукаш, та символ достатку у жаб’ячих лапках

У цьому селі Гусятинського району немає красивих архітектурних пам`яток, історичних будівель чи водоспадів. Та все ж воно особливе по-своєму. Це малесеньке село обіцяє вас вразити. Як-мінімум, тричі.

Якщо хочете побачити один з найоригінальніших у світі вказівників населеного пункту – завітайте у Чагарі. Три унікальні витвори мистецтва у різних частинах села надовго затримують погляди подорожуючих. Це – неймовірні скульптурні групи, що мають свій стиль, свою іронію і свою казку, належать руці Олексія Степанова. Ось така дивовижа у «глухому» селі на березі Нічлави, яку неодмінно варто оцінити власним поглядом. А ще щороку на початку липня тут організовують особливий фестиваль «Купальська феєрія».

с. Сутківці, Хмельницька обл.

Унікальна церква-фортеця; руїни замку XVІІ століття; чисті джерела та розкішні природні краєвиди.

Аби побачити оборонну церкву Покрови Богородиці (1462 рік), яка представляє собою неповторне диво фортифікації і не має аналогів в Україні, варто поїхати на Хмельниччину. Стіни товщино у 1, 7 метра, первісні фрески, та олійний живопис ХІХ століття – не все, чим може вразити один із найдавніших оборонних храмів середньовіччя в Україні. Цю велич важко описати, її можна тільки відчути. Незабутні враження зроблять ще приємнішими цілющі води джерела «Біла криниця».

с. Озеряни, Тернопільська обл.

Неоготичний костел Св. Анни; руїни старого замку; мурована церква Христа-Царя; іудейське окописько-кіркут.

Озеряни – одне з найцікавіших сіл туристичної Тернопільщини. Свого часу на місцевості було виявлено археологічні пам’ятки трипільської і черняхівської культури, слов`янське поселення VIII століття. Побувавши в Озерянах, ви неодмінно замилуєтесь красою костелу Святої Анни, що є справжнім шедевром відомого львівського архітектора, виконаним у стилі історизму. Не меншої уваги заслуговує стародавній замок з товстезними стінами із каменю. Приїжджайте в Озеряни, щоб відчути красу давнини й історії, втілену у величній архітектурі серед мальовничих пейзажів Галицького Поділля. Повірте, вони варті того.

с. Іза, Закарпатська обл.

Єдина в Україні ферма з розведення манчжурських оленів; осередок лозового мистецтва; унікальний монастир, де зберігаються мощі преподобного Олексія Карпатського.

Аби помилуватися унікальними маньчжурськими плямистими оленями, з рогів яких отримують лікарську речовину пантокрин, варто поїхати в Ізу Хустського району. Ці красиві благородні тварини були доправлені сюди гелікоптером аж із Калінінградської області.

А ще ніде, крім як в Ізі, не побачите такої різноманітності витворів мистецтва лозоплетіння. Достатньо лише пройтись центральною вулицею села – і ви будете вражені майстерністю українців виплітати з лози вражаючі речі.

с. Розгірче, Львівська обл.

Давньоруське «городище»; скельний монастир; каплиця святого Онуфрія кінця ХVІІ століття із старовинною іконою.

Старовинне село на Львівщині замилує вас малозвіданою красою рівнинних Карпатах. Подивитись тут є на що. Скельний «монастир», що використовувався ще за язичницьких часів – дуже гарний. Не менш цікаві давньоруські укріплення, які побачите на вершині гори. Хвилюючий, таємничий дух старовини, яким віє від пам`яток, а кругом – унікальної краси скелі. Ви маєте це відчути!

с. Стільсько, Львівська обл.

7 давніх храмів; городище Білих Хорватів; підземні лабіринти; ритуальний камінь (вогонь, повітря і вода);

Це воістину унікальне місце, яке відкриє вам те, чого не побачите більше ніде. Село Стільсько, що на Львівщині – столиця неіснуючої тепер країни – Білої Хорватії. Величезне стародавнє городище із цілим підземним містом точно вразить вас не лише своїми масштабами, а й легендарністю.

Стільсько – це таємниця, це давні знання, якими володіють лише місцеві, називаючи «Білою дорогою», «Вежею», «Княжою криницею»… здавалося б, неіснуючі об`єкти, які лише з роками відкриваються історії. Стільсько – це легенда.

Редакція може не поділяти думки авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації в матеріалах із посиланням на зовнішні джерела. Роміщення цієї публікаці на інших сайтах без відкритого активного посилання на LikeMe заборонено.